Питель Олександр Володимирович
Як шкода тих, кого забрали небеса,
Кого вiйна в безсмертнi списки написала,
Хай згасла свiчка, але пам'ять не згаса,
Бо нас життям вiд смертi захищали.
Поклiн вам низький, любi, до землi,
За те, що нам дали можливiсть жити,
За те, що не здалися у вогнi,
Навчили Україну нас любити.
Ви заплатили дорогу цiну,
I мати сина з бою не дiждалась,
За кожен крик i бiль, гiрку сльозу,
Що з вуст її тим розпачем зiрвались.
Ви йшли вперед....у бiй...без вороття
За мирне небо, посмiшку дитини...
Це ви дали нам поштовх до життя,
За мир i за майбутнє України.
Ми зможем все, усе переживем,
I знов розквiтне в Українi лiто
За мир, за щастя, кожен свiтлий день,
Життям сплатили вiрнi твої дiти...
Минають роки. Наші загиблі герої дивляться із небес. Ми пам’ятаємо, заради чого вони віддали своє життя і молимося за тих, хто сьогодні на передовій. Життя продовжується, і війна ще не закінчилась…
СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!!!